Життя йшло своїм
ходом, жити краще не ставало. Щоб люд потішити отаман в замісники собі клоуна взяв, Микола
Бімбович Азійський його величали. Людина мудра, чого його тільки говір
юрайнський вартував, справжнім патріотом був.
Сусідами козаків
були не тільки бусурмани-східняки, а й господи-європейці, з яким юкрайнці хотіли дружити та бізнес водити. Змусили
вони отамана дружні договори підписати з європейцями, на що отаман їм голову
довго дурив, а договори підписати відмовився. Хотів він з бусурманами дружити,
ближчі вони були йому по духу.
Не сподобалась
молодим козакам така перспектива і пішли вони на майдан до церкви протестувати
іправди добиватися. Бачить Шапкокрад, що діла не до добра йде і наказав варті
своїй козаків розігнати, а варта зла була (золотих же вона мало заробляла) і
почала козачат бити. Не сподобалось це козакам, що їх нащадків бють і взялись
вони до мечів та самопалів. Отаман за булаву крепко тримався, відпускати з рук
її не хотів і найняв військо собі, варту персональну , воїнів лютих. Проте
козаки – люди сильні і витривалі, стали вони щільною стіною на захист своїх
прав. Цілу зиму вони війну вели з військом найнятим і вартою Шапкокрада, проте
здолали цю силу велику.
Немає коментарів:
Дописати коментар